Четвер, 28 березня 2024

Сертифікація лісів

Місцезнаходження підприємства:

 

 

 

Останнім часом для боротьби з тіньовим обігом деревини в Україні вживаються досить рішучі заходи: від моніторингу незаконних рубок і посилення відомчого, податкового та митного контролю до застосування суворої адміністративної і карної відповідальності за порушення природно-охоронного законодавства та підвищення статусу державної лісової охорони.

Результати є, але проблема незаконних рубок не існує окремо, ізольовано, а тісно пов'язана з економічними і соціальними проблемами розвитку країни. Штрафами та адмініструванням успіху не досягти. Потрібні системні підходи, однією з найважливіших складових у запроваджені яких бачиться створення єдиної державної системи електронного обліку деревини.

Напередодні Дня працівника лісу вже можна підбити певні підсумки роботи щодо впровадження системи, окреслити коло проблем, що вирішені або потребують особливої уваги та концентрації спільної думки, проінформувати лісову громаду про плани і перспективи.
Перші розмови та спроби запровадити для обліку деревини електронні засоби були ще далекого 2000-го на Рівненщині. Потім була ініціатива волинян за підтримки польських колег. 2009 року уряд України підтримав і схвалив концепцію єдиної державної системи електронного обліку деревини. Але до січня нинішнього року вся робота щодо створення цієї системи мала скоріше теоретичний, ніж прикладний характер.
Тільки після приходу нового керівництва Держлісагентства України ця робота отримала необхідний потужний поштовх, і саме в практичній площині. На мою думку, це було не даниною моді чи якимось популізмом... Просто прагматики, орієнтовані на сучасні вимоги щодо інноваційної моделі господарювання, професійно прорахували економічну та управлінську доцільність впровадження системи електронного обліку деревини в лісовому господарстві України і дали їй «зелене світло». При цьому вимоги керівництва агентства були однозначні: не додати лісівникам роботи щодо обліку деревини, змушуючи бити бирку на кожну колоду, а максимально її спростити, упорядкувати, позбавити від зайвих паперів та звітів і, таким чином, вивільнити час для більш продуктивної роботи з охорони та створення лісів, розбудови лісової інфраструктури.
 
Це дало результати. Вже завершено розробку програмного забезпечення поколодного обліку деревини під час заготівлі, приймання та вивезення лісопродукції безпосередньо в лісі. Прискореними темпами відбувається його тестування та апробація у виробничих умовах з урахуванням зауважень та побажань лісівників-практиків. Бо саме тоді, коли лісничим, майстрам лісу надали змогу в реальних, польових умовах випробувати електроні засоби маркування та обліку, і почали виникати проблеми та запитання, на які терміново потрібно було знайти відповідь.
 
Так, наприклад, цілком слушні нарікання було висловлено щодо занадто громіздкого паперового оформлення процесів лісозаготівлі та реалізації продукції - щоденники, численні рапорти та звіти змушували людей на місцях витрачати дві-три доби на місяць на їх оформлення. Нехитрий підрахунок показує, що в переведенні на заробітну плату втрати тільки за цим, на перший погляд, дріб'язковим часовим фактором в цілому по галузі становлять близько 18 млн грн на рік.
 
І це тільки один аргумент. Додайте простої автотранспорту на лісосіках в очікуванні виписки супровідних документів, об'єктивні, людські фактори, що впливають на достовірність обліку в лісі, несвоєчасність логістичного реагування за низької оперативності, пов'язаної з відстанями розташування об'єктів господарювання, та обсяги втрат і не отриманих прибутків, починають виливатись у кругленьку суму.
 
Саме з огляду на це керівництво Держлісагентства поставило завдання переглянути чинну ще з 2003 року інструкцію з обліку деревини і значно спростити облікові та звітні процедури відповідно до сучасних вимог управлінського та бухгалтерського обліку. До цієї роботи залучено науковців Харківського УкрНДІЛГА, досвідчених фахівців лісогосподарського виробництва, апарату агентства.
 
Терміни стислі - вже з вересня нові підходи до обліку деревини з урахуванням усіх можливостей електронної обробки інформації та звітності почнуть вводити в дію на ресурсних підприємствах галузі.
 
Ще один актуальний приклад. Усі, хто довго працює в лісі, пам'ятають введення ярликів при внутрішньовиробничому переміщенні деревини, чим фактично і є її вивезення на нижні склади. Практика була непогана, але втрутилося ДАІ і на кожну поїздку з лісосіки на склад, тобто по суті з цеху в цех, тепер виписується окрема товарно-транспортна накладна, гається час, простоює завантажений транспорт.
 
Тепер завдяки введенню захищених в електронному форматі специфікацій поколодного обліку деревини можна вирішити це паперове, але таке громіздке питання. І порозуміння з правоохоронцями тут буде знайдено за підтримки Держлісагентства України.
 
До речі, інноваційно-пошукова робота щодо вибору електронного формату зазначених специфікацій сприяла розв'язанню дуже складної і важливої проблеми функціонування системи електронного обліку деревини. Мовиться про оперативну і достовірну передачу інформації та встановлення систематичного контролю по всьому ланцюжку руху деревинних ресурсів: від лісосіки до кінцевого споживача.
 
Адже саме в цьому полягає головне завдання та призначення єдиної державної системи електронного обліку деревини. Але як технічно та організаційно забезпечити надходження достовірних даних, наприклад, щодо приймання чи реалізації лісопродукції з ділянки відповідного кварталу лісництва до лісгоспу, а потім і до галузевої комп'ютерної мережі? За рахунок мобільного зв'язку - так, але він не скрізь працює в лісі, флеш-карткою -не надійно, через кабель - треба їхати в лісгосп, інколи за десятки кілометрів.
 
Було знайдено просте, на перший погляд, рішення. Ще 1989 року в Японії винайшли ось такий двовимірний штрих-код.
 
 
Його перевага перед звичним для нас штрих-кодом, яким тепер маркують цигарки та макарони, полягає в можливості зберігання значної кількості інформації.
 
З'явилась ідея застосувати кодування всіх даних: місця заготівлі, номерів колод, їх параметрів та об'єму в кубометрах як і по кожному окремому сортименту, і по партії лісопродукції, що приймається або вивозиться з лісосіки цим двовимірним штрих-кодом, і наносити його на відповідну специфікацію поколодного обліку деревини.
 
Технічні можливості кишенькових персональних комп'ютерів «Ноутис ХЗ» (мобільних електронних терміналів), постачання яких уже розпочато в ресурсні лісгоспи галузі, дає можливість зробити це в автоматичному режимі.
 
Роздрукована на папері специфікація може слугувати надійним засобом передачі інформації, адже навіть якщо 30% коду, нанесеного на папір, буде пошкоджено, його все одно можна зчитати.
 
А далі процедура має вигляд, як біля каси в універмазі, - зчитуємо штрих-код і отримуємо всі дані поколодного обліку в комп'ютері нижнього складу або в бухгалтерії лісгоспу.
Однак розв'язання однієї проблеми породжує іншу: постало питання, як забезпечити просте і невитратне друкування документів в умовах лісу.
 
Спочатку був варіант запровадження автономного робочого місця лісничого - захищеного кейсу з вмонтованим матричним принтером. Проте коли зробили пробний зразок, маса такого робочого місця становила понад 5 кг, та й якість і швидкість друку були низькі.
Працівники лісництва потягали це робоче місце весь день по лісосіці і порадили швиденько поховати його десь у кущах.
 
Вихід підказали колеги з Європи, де на лісосіках використовують мобільні принтери.
Принтер, масою 150 г, має вмонтований канал передачі інформації, пам'ять. Для друкування треба натиснути одну кнопку і, що важливо, - за ціною не дорожчий за вартість попереднього засобу.
 
Принтер кріпиться до пояса і працює в будь-яких екстремальних умовах, не боячись ні дощу, ні холоду.
 
Це було вже схоже на розв'язання технічної проблеми. За цим стоїть напружена праця цілого колективу інженерів-програмістів, адже потрібно не тільки вибрати надійне обладнання, а й пристосувати його до програмного забезпечення всіх технологічних процесів лісозаготівель, навчити, так би мовити, розпізнавати інформацію і друкувати потрібні лісівникам документи.
 
Робота триває і буде завершена в найстисліші терміни. Завдання керівництва Держлісагентства України щодо практичного запровадження системи електронного обліку деревини в усіх ресурсних підприємствах лісової галузі до кінця нинішнього року буде виконано.
 
Загалом, щодо технічного оснащення системи електронного обліку деревини, важко втриматися, щоб не навести українське прислів'я: «Дешева рибка - погана юшка». Так, головним інструментом лісівника на лісосіках уже цього року стане кишеньковий персональний комп'ютер, за допомогою якого відійде в минуле допотопне «точкування» буде автоматизовано облік деревини, первинний документообіг. На ринку електроніки нині є величезна кількість різноманітних засобів: ноутбуків, кишенькових персональних комп'ютерів, СР5-навігаторів, висотомірів, мобільних електронних терміналів та ін. Вони різні за конфігурацією та ціною.
 
 
Підприємствами галузі й розробники програмного забезпечення зробили правильний крок щодо вибору, нехай не найдешевшого, але надійного, випробуваного європейськими лісівниками кишенькового персонального комп'ютера «Ноутис ХЗ».
 
Це, по-перше, надсучасний мобільний засіб, розроблений наприкінці 2010 року, який за технічними параметрами (захищений сенсорний екран, 6 версія WindowsMobile, швидкісний 806 Мгц процесор, 512 Мб вмонтованої пам'яті з розширення до 4 Гб,) значно перевищує існуючі на ринку.
 
По-друге, пристрій працює при температурі від -20 до +60 °С, не боїться падіння на бетон, води, пилу та бруду, тобто пристосований до екстремальних лісових умов.
 
Кишеньковий персональний комп'ютер «Ноутис ХЗ»
По-третє, в одному пристрої вмонтовано GSM-зв'язок, 3G-зв'язок, Wi-Fi, Bluetooth, висотомір та GPS-навігатор, фотокамеру з можливістю зйомки відео, усі функції мобільного телефону.
 
Економія та доцільність очевидні. Саме в цьому полягає однозначна відповідь на закиди, що останнім часом лунають в Інтернет виданнях щодо того, що хтось від когось у лісовій галузі вимагає купувати по надто високій ціні мобільні телефони.
 
Так, мобільний комп'ютер «Ноутис ХЗ» має сертифіковані в Україні можливості здійснювати мобільний зв'язок, і це дуже добре та раціонально. Але головна його функція полягає в електронному прийманні, обробці та передачі великого обсягу інформація про поколодний облік деревини як безпосередньо в лісі, так і на нижніх складах лісогосподарських підприємств.
 
Проста у використанні, це складна комп'ютерна система, оснащена пристосованим до потреб вітчизняного лісового господарства програмним продуктом, над розробкою, тестуванням та апробацією якого спільно працювали та працюють програмісти і фахівці лісового господарства.
 
Тож усі нарікання та недоброзичливі закиди безпідставні і мають, м'яко кажучи, доволі неприємний відтінок.
 
До речі, щодо простоти та зручності використання. Керівництво Держлісагентства поставило завдання розробити програмне забезпечення і встановити функції кишенькового персонального комп'ютера так, щоб навчитись користуватися ним було не складніше, ніж мобільним телефоном. Це, мабуть, і взяли на озброєння противники системи електронного обліку деревини.
 
Єдина державна система електронного обліку деревини має прихильників та ентузіастів, але є і певне коло осіб, зокрема і в лісовій галузі, які, в кращому випадку, не розуміють, що відбувається, а в гіршому, не бажають і бояться таких нововведень, бо комп'ютер - не папір, що все витримає...
 
Провадження системи електронного обліку деревини не має альтернативи.
 
Автор: Микола Сотник
Источник: Лісовий і мисливський журнал, №4/2011